Господи, Ти позапалював зорі в далеких сузір'ях.
Велич Твою випромінюють в космос гарячі квазари.
Небом Чумацького Шляху пливуть Магеланові хмари.
Нам уночі мерехтять голубими вогнями Стожари.
Сонце розписує золотом ранки земні й надвечір'я.
Сила Твоя незмірима! Летять міріади галактик
В просторі зрідка розсипані (Слова Твого лаконічність?).
Ти їм дороги накреслив і швидкість задав і циклічність.
Є їм кінець, а чи якось світи ті вливаються в вічність,
В світло Твоє неприступне? і все це - лиш дійсності клаптик.
Господи, хто може розум Твій, суть Твою вічну збагнути?
Всипане зорями небо в премудрість високу щілинка.
Перед Тобою народи, мов крапля з відра, мов росинка.
З давніх давен натякаєш, що наша Земля - порошинка,
Місце, в яке захотів Ти життя таємницю вдихнути.
Милість Твоя величезна: у вік скептицизму й безвір'я
На небосхилі потрошки знімаєш печатки з творіння...
Кличеш знаннями й зірками із темряви гріхопадіння,
Стежку яскраво освітлюєш срібним нічним мерехтінням -
Людство сердечно запрошуєш до маєстату* довір'я.
Та захмелілі від успіхів в вивченні явищ природи,
В звивинах мозку не змігші Предвічного Бога вмістити,
Наполягають на власних теоріях створення світу,
Ловлячи Славу Твою в дзеркала телескопів з орбіти,
Людському розуму гордо і вперто виспівують оди.
Господи, їм би й за себе подяку Творцеві віддати -
Сяйво небес життєдайним струмком потекло б у нейрони.
Серцем почули б підступного часу лихі передзвони
І Вавілонської Башти зухвало не зводили б клони,
Не намагалися б виклик Повіки Живому кидати.
Продане вічному пошуку в рабство земне покоління...
Образ надкушених яблук - це символ прогресу й свободи?!
Бунт проти Бога веде до глобального краху народи!
Згорнеться небо сувоєм***, розсіються, висохнуть води.
Раптом закінчиться ера Господнього довготерпіння.
Господи, вченим і неукам, мудрим і людям звичайним
Дай зрозуміти фатальність ціни у бунтарства й невір'я.
Бог Вседержитель - не міф, не навіяне страхом повір'я!
Славу й могуття Твоє проповідують вголос сузір'я!**
Привідкривають туманності в надрах заховані тайни!
В небо вдивляюсь захоплено. Солодко серцю і щемно...
Держить Мала Ведмедиця в руці ясну Зірку Полярну,
Сяє Венера яскраво над обрієм в нічку безхмарну.
Господи, тільки краса ця була б для нас свідком не марним!
Нам би життям не пробігти безбожно, суєтно, даремно...
==========
* - повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось, чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу. (http://lcorp.ulif.org.ua/dictua)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Пишу письмо . - Николай Зимин О , девы милые , о вас
Я в годы юные мечтал .
В те годы в первый жизни раз
И я «люблю тебя» сказал .
Теперь же стало все иным .
Иное время и года ,
Но болен прошлым я своим .
Пишу письмо. Кому ? Куда ?..
Поэзия : К совершенству - Наталия Минаева Слава Богу за ювелиров-редакторов!
Гончарное искусство
Гончарная керамика – это грубокерамические изделия с крупнозернистым естественно окрашенным черепком. Вырабатывают их из гончарных глин с добавками отощителей; водопоглощение – 15-16%; частично или полностью покрывают легкоплавкими глазурями. Из гончарной керамики изготавливают хозяйственную посуду и частично декоративные изделия.
По наличию глазури керамические изделия подразделяют на глазурованные и неглазурованные. Глазури могут быть прозрачными и заглушенными, бесцветными и цветными (одно- и многоцветными), с поверхностью блестящей, матовой , ирризирующей, с рисунком «кракле» и другие.
Гончарное искусство – история, эстетика, технология, мастерство и теория художественных стилей
Самое сложное в жизни каждого человека – это найти свое место в жизни, найти самого себя. И только найдя его, человек может проявить все свои незаурядные способности, которые у него, конечно же, есть.
Сколько «погибло» великих кинорежиссеров до того как появилось киноискусство? Но в данном случае никто не виноват – так складывалась на земле история искусств.
Но есть один вид искусства, который людьми просто-напросто был забыт, отодвинут на обочину исторического развития и низведен с высоты Ремесла до заурядности ремесленничества. Это гончарное искусство.
Надо сказать, что гончары – это наиболее разносторонние художники. Гончар обязан знать:
– эстетику
– археологию
– историю искусств
– теорию конструирования форм
– теорию цвета
– основы неорганической химии
– основы теплотехники
– материаловедение
– общую историю культуры
– теорию орнамента
– обладать навыками работы на гончарном круге
– обладать навыками скульптура
И, может быть, самое главное, что дает человеку умение работать на гончарном круге – это душевное равновесие, такое, в каком пребывает глиняный сосуд, который вырастает на ваших глазах из простого куска глины.
Гончарный круг:
– это и своеобразная машина времени – ему уже более 4-х тысяч лет, а он практически не изменил своей конструкции
– это и тренажер
– это и инструмент
– это настройщик вашей души.
